1. Словник української мови у 20 томах

хліб-сіль

ХЛІБ-СІ́ЛЬ, хлі́ба-со́лі, ч. і ж., розм.

1. Харчі, їжа.

Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький);

– Я, бувши б тобою, сидів би лучче дома та їв би хліб-сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись із міщанами (П. Куліш);

Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив'ялено-солону .. І гайда в путь, бо літо в переджнивку На плесо вод веде погожі дні (А. Малишко);

* У порівн. В труді, в степу на кукурудзі Потрібен вірш, немов хліб-сіль, Щоб він аж гнувся у напрузі, Немов рясний зелений хміль (А. Малишко).

2. Паляниця хліба й сіль, які за старовинним українським звичаєм підносять на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній.

Не слухає Ївга дочки, присилувала. Повінчали, одбули весілля, випроводили молодих до господи. Стріла Наталю стара хлібом-сіллю (Марко Вовчок);

– Ой, а що в нашому селі робилося!.. Люди бігли назустріч воїнам-визволителям з хлібом-сіллю (Є. Кравченко);

Минула зима, а весілля ще не справляли, хоч Сорохан сватів прийняв хлібом-сіллю і ми з Марією були вже заручені (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хліб-сіль — Розмовне. Вживається переважно у словосполученнях: водити хліб-сіль, ділити хліб-сіль, тобто харчуватися разом з кимось; жити спільними турботами тощо. “Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль” (Михайло Коцюбинський). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. хліб-сіль — хліб-сі́ль іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. хліб-сіль — Хліба-солі, розм. Харчі, їжа. [Настя:] Але як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль! І хто? Рідний брат (І.Карпенко-Карий); Бери тютюн і вірші для їзди, Хліб-сіль, тарань прив’ялено-солону. І гайда в путь (А.Малишко). Літературне слововживання
  4. хліб-сіль — харчі Словник фразеологічних синонімів
  5. хліб-сіль — Харчі, продукти, їжа, П. гостинність, пригощання /н. спасибі за хліб-сіль/ Словник синонімів Караванського
  6. хліб-сіль — див. хліб Словник синонімів Вусика
  7. хліб-сіль — хліба-солі, ч. і ж., розм. 1》 Харчі, їжа. Ділити хліб-сіль — а) їсти, харчуватися разом з ким-небудь; б) пригощатися разом з ким-небудь; в) жити спільними інтересами й турботами. Просимо хліба-солі одвідати — уживається як традиційне запрошення до столу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хліб-сіль — ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Словник синонімів української мови
  9. хліб-сіль — Хліб-сі́ль, хлі́ба-со́ли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хліб-сіль — ХЛІБ-СІ́ЛЬ, хлі́ба-со́лі, ч. і ж., розм. 1. Харчі, їжа. — Я, бувши б тобою, сидів би лучче дома та їв би хліб-сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись із міщанами (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах