1. Словник української мови у 20 томах

хмелити

ХМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., що, розм.

1. Додавати хмелю (у 1 знач.) в який-небудь напій.

Загадав Іван ся женити, з м'якин [з полови] пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити (Сл. Б. Грінченка).

2. кого, що і без прям. дод. Доводити до стану сп'яніння; п'янити.

Чарки заходили по руках. Не горілка хмелила – радість. Сердечні бриніли розмови (В. Бабляк);

// перен. Збуджувати кого-небудь, паморочити голову комусь.

Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераметру (О. Гончар);

// перен. Позбавляти ясності (розум, свідомість, думки тощо).

Машинально відповідав він на запитання, але сон хмелив його свідомість, плутав думки і слова (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмелити — хмели́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хмелити — ХМЕЛИТИ – ХМЕЛІТИ Хмелити, -лю, -лиш, перех. 1. Додавати хмелю в який-небудь напій. 2. Робити кого-небудь хмільним; п’янити, а також переносно. Чарки заходили по руках. Не горілка хмелила – радість (В. Літературне слововживання
  3. хмелити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. 1》 Додавати хмелю (у 1 знач.) в який-небудь напій. 2》 Робити кого-небудь хмільним; п'янити. || перен. Збуджувати кого-небудь, наморочити голову комусь. || перен. Позбавляти ясності (розум, свідомість, думки тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хмелити — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. хмелити — ХМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., перех., розм. 1. Додавати хмелю (у 1 знач.) в який-небудь напій. Загадав Іван ся женити, з м’якин [з полови] пиво варити, кропивою хмелити (Сл. Гр.). 2 Робити кого-небудь хмільним; п’янити. Чарки заходили, по руках. Словник української мови в 11 томах
  6. хмелити — Хмелити, -лю, -лиш гл. Заправлять хмелемъ. Загадав Іван ся женити, з м'який пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка