хміліти

ХМІЛІ́ТИ, ію, єш, недок.

Те саме, що хмелі́ти.

То був глибокий, задавлений біль, який нагадував себе, щойно Ладимир хмілів. Тоді випірнали, наче пуголовки у збуреній воді, чіпкі спогади (В. Дрозд);

Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмілій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся (В. Стус).