1. Словник української мови у 20 томах

хований

ХО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до хова́ти¹; той, якого ховаличи ховають.

Тільки тепер вона розуміє тую старанно ховану тугу, що часом все ж таки пробивалась в тих глибоких очах (Леся Українка).

2. у знач. прикм. Те саме, що тає́мний.

[Горпина Корніївна:] Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! (І. Нечуй-Левицький).

3. Вигодуваний, ручний.

Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний .. – то все непевні (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хований — хо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. хований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до ховати I. 2》 у знач. прикм. Те саме, що таємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хований — ТАЄ́МНИЙ (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; який діє приховано), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ, ЗАХО́ВАНИЙ, ХО́ВАНИЙ, СКРИ́ТНИЙ, ТАЄМНИ́ЧИЙ. Словник синонімів української мови
  4. хований — Хо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хований — ХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хова́ти¹. Тільки тепер вона розуміє тую старанно ховану тугу, що часом все ж таки пробивалась в тих глибоких очах (Л. Укр., III, 1952, 591). 2. у знач. прикм. Те саме, що тає́мний. Словник української мови в 11 томах
  6. хований — Хо́ваний, -а, -е 1) Прятанный. 2) Вскормленный, ручной. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, — то все непевні. Ном. № 8101. Словник української мови Грінченка