ходець

ХОДЕ́ЦЬ, хідця́, ч.

Те саме, що хода́к 1.

Максим ішов льодом. Як порівняти з його ходою вдень, він ішов божевільним темпом. Це було далеко не швидко для нормального хідця, але це було аж надто швидко для нього (І. Багряний);

Степ, ніби рівний, але для хідця приберігає численні горби і пагорбки, рівчаки і видолинки, вимоїни і менші скривленості ґрунту, вкриті в сніг (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me