ходець
ХОДЕ́ЦЬ, хідця́, ч.
Те саме, що хода́к 1.
Максим ішов льодом. Як порівняти з його ходою вдень, він ішов божевільним темпом. Це було далеко не швидко для нормального хідця, але це було аж надто швидко для нього (І. Багряний);
Степ, ніби рівний, але для хідця приберігає численні горби і пагорбки, рівчаки і видолинки, вимоїни і менші скривленості ґрунту, вкриті в сніг (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me