1. Словник української мови у 20 томах

ходовитий

ХОДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко.

Який має хорошу ходу, ступу.

Ходовитий кінь (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходовитий — (кінь) ШВИДКИЙ, (човен) швидкобіжний, кн. швидкохідний Словник синонімів Караванського
  2. ходовитий — -а, -е, діал. Із гарним поступом (у 1 знач.). Ходовитий кінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ходовитий — Ходови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ходовитий — Ходови́тий, -а, -е Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка