холопський

ХОЛО́ПСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до холо́п 1.

2. перен. Власт. холопові (у 2 знач.).

І в його [Победоносцева] листах до цесаревича Олександра нічого не було зовні холопського. Навпаки: він виставляв себе перед цесаревичем вірнопідданим (із журн.);

А ще благання. Не те, що рветься зі щойно ураженого і схильного на все.аж до холопської догідливості серця. В цьому її благанні була й певність: я – раба тої хвилі, щол зродилася на куті з Черна у Випал, одначе не твоя раба (Д. Міщенко);

І слуги владики, обшукавши нащадка твоїх королів (чи не має він на сором свій, наміру вбити твого володаря) тепер проводжають смиренного прохача з закушеними посмішками погано видресованих [видресируваних] холопських пик (В. Винниченко).