1. Словник української мови у 20 томах

холуйство

ХОЛУ́ЙСТВО, а, с., розм.

Поведінка, вчинки холуя.

Серед майстерно змальованих портретів “супутників” і підручних Пузиря [в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн”] – майбутній великий хазяїн, права рука мільйонера Феноген, в якому поєдналося холуйство з грабіжництвом, лицемірство з блюзнірством (з навч. літ.);

[Вересай:] Хто ці політичні пройдисвіти, що оточили вас цілою системою холуйства і робили за вашою спиною, що хотіли? (І. Микитенко);

Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холуйство — холу́йство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. холуйство — -а, с., розм. Поведінка, вчинки холуя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. холуйство — ХОЛУ́ЙСТВО, а, с., розм. Поведінка, вчинки холуя. Серед майстерно змальованих портретів «супутників» і підручних Пузиря [в комедії І. Словник української мови в 11 томах