1. Словник української мови у 20 томах

хоп

ХОП, виг.,розм.

Уживається як присудок за знач. хопи́ти¹.

– А я собі думаю – куди він хилить́ – Усе вітає та вітає, а потім – хоп у саму точку (І. Микитенко);

Тоді вони [козаки] із-під снігу тілльки хоп коня за ногу й за горло того, хто на коні сидить (М. Вінграновський);

Рекс тут же схоплюється на ноги, знімає з кілка мій картуз, несе його в зубах і – хоп! – одягає мені на голову (В. Близнець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоп — хоп вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. хоп — виг., діал. Уживається як присудок за знач. хопити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хоп — ХОП, виг., діал. Уживається як присудок за знач. хопи́ти¹. — А я собі думаю — куди він хилить́ — Усе вітає та вітає, а потім — хоп у саму точку (Мик., II, 1957, 386). Словник української мови в 11 томах
  4. хоп — Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20. Словник української мови Грінченка