хоробливий
ХОРОБЛИ́ВИЙ, а, е, діал.
Хворобливий.
Яке він [учитель] добро зможе зробити людям? Забутий, загнаний, з вимученим лицем, з боязким хоробливим блиском в очах (С. Васильченко);
Кесар здригнувся, почувши кроки позад себе. Але це неруські вої [воїни], їх малює тільки хороблива уява кесаря – до нього йшла жона (С. Скляренко);
– Чи не вигадав я в хоробливій своїй уяві оці страхіття що про них пишу я у своїх, нікому не потрібних книжечках (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоробливий — хоробли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- хоробливий — Хворовитий, хоровитий, слабовитий, ХИРЯВИЙ п! НЕДУЖИЙ, КВОЛИЙ, (- пристрасть) П. ненормальний, неприродний, патологічний Словник синонімів Караванського
- хоробливий — -а, -е, діал. Хворобливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоробливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. Словник синонімів української мови
- хоробливий — Х(в)оробли́вий, -ва, -ве хворобли́вий і хоробли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хоробливий — ХОРОБЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Яке він [учитель] добро зможе зробити людям? Забутий, загнаний, з вимученим лицем, з боязким хоробливим блиском в очах (Вас., Незібр. тв., 1941, 189); Кесар здригнувся, почувши кроки позад себе. Словник української мови в 11 томах
- хоробливий — Хоробли́вий, -а, -е Болѣзненный. Желех. Словник української мови Грінченка