хоровито

ХОРОВИ́ТО, діал.

Присл. до хорови́тий.

Він [Яновський] почувався хоровито, але загальне піднесення, в якому проходив з'їзд, його бадьорило (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоровито — хорови́то прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. хоровито — діал. Присл. до хоровитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хоровито — ХОРОВИ́ТО, діал. Присл. до хорови́тий. Словник української мови в 11 томах