хортик

Значення в інших словниках

1. хортик — хо́ртик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. хортик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хортик — ХО́РТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хорт. Да поїхав, да поїхав муж на лови, На зеленії дуброви [діброви]. — Невісточко, невісточко, пані наша, І хортики його дома (Чуб., V, 1874, 839). Словник української мови в 11 томах
4. хортик — Хорт, -та м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Лукаш. 90. ум. хортик. Чуб. V. 840. ув. хорти́ще. Словник української мови Грінченка