хорування

ХОРУВА́ННЯ. я, с., діал.

Дія за знач. хорува́ти.

– Світ такий великий, що дві людини в ньому – як дві піщини. А оті мої постійні хорошування, через які доводиться їхати не туди, куди хотів би. а куди труба... (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорування — -я, с., діал. Дія за знач. хорувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хорування — Хорування, -ня с. Хвораніе. Словник української мови Грінченка