хоспіс

ХО́СПІС, у, ч.

Медичний прихисток для безнадійно хворих людей.

Украй гостра проблема в хоспісах .., щоб у двобої з тяжкою жорстокою хворобою людина, яка б доля її не спіткала, мала змогу залишитись людиною, не конаючи від мук (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоспіс — Система загальних принципів та спеціальних закладів для надання допомоги і підтримки людям, які помирають. англ. hospice (hospice care); нім. Hospiz n –es, -e; угор. hoszpisz; рос. хоспис. Словник із соціальної роботи
  2. хоспіс — -у, ч. Лікарня для смертельно хворих пацієнтів на останній стадії захворювання, основним завданням якої є полегшення страждань хворих. Великий тлумачний словник сучасної мови