хранильниця

ХРАНИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., церк.

Св'ящений посуд у якому зберігаються миро.

Сяє в спаленому небі хранильниця із дарами між гирлами річок синіх і сірими солов'ями (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me