хрестар
ХРЕСТА́Р, а, ч.
Той, хто несе хрест у при виконанні церковних обрядів, зокрема при похованні.
Васюти жили під самим грабовищем. Може тому, .. що через їхні очі найбільше пропливало хрестарів і домовин, на виразистих обличчях старого і молодого Васюти тінявилась цвинтарна важкість (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me