хрестар

ХРЕСТА́Р, а, ч.

Той, хто несе хрест у при виконанні церковних обрядів, зокрема при похованні.

Васюти жили під самим грабовищем. Може тому, .. що через їхні очі найбільше пропливало хрестарів і домовин, на виразистих обличчях старого і молодого Васюти тінявилась цвинтарна важкість (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me