хрещальник
ХРЕЩА́ЛЬНИК, а, ч.
Особа, що приймає таїнство Хрещення; охрещений.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрещальник — Особа, що приймає Таїнство Хрещення; охрещуваний ім. Словник церковно-обрядової термінології