хрипкість

ХРИ́ПКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. хрипки́й.

Поряд стояв обшарпаний хлопчак, держачи в одній руці кост?ур стиарого, а в другій дерев'яну мисочку – милостиню брати. Скрипіла тягучими звуками реля: в супрорводі голосові, що, вириваючися з хрипкості, піднісся оповідати, чергуванням співу і примовок (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипкість — хри́пкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрипкість — [хрипк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. хрипкість — -кості, ж. Властивість за знач. хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрипкість — ХРИ́ПКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. хрипки́й. Словник української мови в 11 томах