хрипкість
ХРИ́ПКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. хрипки́й.
Поряд стояв обшарпаний хлопчак, держачи в одній руці кост?ур стиарого, а в другій дерев'яну мисочку – милостиню брати. Скрипіла тягучими звуками реля: в супрорводі голосові, що, вириваючися з хрипкості, піднісся оповідати, чергуванням співу і примовок (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрипкість — хри́пкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хрипкість — [хрипк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- хрипкість — -кості, ж. Властивість за знач. хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрипкість — ХРИ́ПКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. хрипки́й. Словник української мови в 11 томах