хрипло
ХРИ́ПЛО.
Присл. до хри́плий.
За вікнами залягла тиша. В сусідній кімнатці голосно й хрипло кашляла тітка Фросина (Л. Дмитерко);
Созо-ненко стер рясний піт з червоного обличчя і хрипло розсміявся (М. Стельмах);
Весь почорнілий, важко сів він на лаву, але відразу схопивсь, підніс кулаки, затряс ними, хрипло вигукуючи якісь страшні, невідомі слова... (Є. Кротевич);
– Ей, на есмінці! – Голос звучав хрипло, надтріснуто. Чути було, що гукає вже немолода людина (М. Трублаїні);
Десь хрипло спросоння перші півні співали (І. Муратов);
Грицько помовчав, обдивився ще раз дудку, потім тихенько подув, – товсто і хрипло загула дудка (Панас Мирний);
На світанні сірі вужі обозів шумом і грюкотом збудили село. Заспані хати розплющили очі, і в них глянули сполохані обличчя. Де-не-де рипнули двері хрипло спросоння. Немов питали: – Що трапилося? (А. Головко);
Невеличкий пароплав-буксир пахкав густим чорним димом, задихано чмихав і хрипло, простуджено сюрчав (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- хрипло — хри́пло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хрипло — Присл. до хриплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрипло — ХРИ́ПЛО. Присл. до хри́плий. За вікнами залягла тиша. В сусідній кімнатці голосно й хрипло кашляла тітка Фросина (Дмит., Обпалені.., 1962, 117); Созо-ненко стер рясний піт з червоного обличчя і хрипло розсміявся (Стельмах, На.. Словник української мови в 11 томах