1. Словник української мови у 20 томах

християнізація

ХРИСТИЯНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.

1. Прилучення до християнської релігії, навернення в християнство (у 1 знач.).

У літописній розповіді про події, що передували християнізації Русі, відзначається, що в 987 р. Володимир, перед тим як вирішити питання про нову віру, скликав на нараду бояр і “ста́рців градських” (з наук. літ.);

Після введення на Русі християнства власні імена теж розглядали як своєрідні талісмани .. Ім'я ставало для релігії чинником, який мав відіграти активну роль у християнізації “поганих” (з наук.-попул. літ.);

Наприкінці 20-х років XIX ст. почалась насильницька християнізація народів Сибіру. Місіонери хрестили сибірські народи, пускаючи в хід і загрози, і обіцянки (з навч. літ.);

Нам відомо, що по христтиянізації України-Руси місце поганських богів зайняли християнські святі (О. Воропай).

2. Узгодження з ідеологією християнства, з догмами християнської релігії.

Християнізація язичницьких обрядів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. християнізація — християніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. християнізація — -ї, ж., книжн. 1》 Прилучення до християнської релігії, навернення у християнство (у 1 знач.). 2》 Узгодження з ідеологією християнства, з догмами християнської релігії. Християнізація язичницьких обрядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. християнізація — ХРИСТИЯНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Прилучення до християнської релігії, навернення в християнство (у 1 знач.). У літописній розповіді про події, що передували християнізації Русі, відзначається, що в 987... Словник української мови в 11 томах