христолюбивий
ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що христолю́бний.
Диякон у чорній ризі підіймає правицю і гучним голосом проголошує: – Єще молімся о наполі брані убієнному, христолюбивому воїну, за віру, царя і отєчество життя своє віддавшему, Діоміду, і подаждь Господи рабу твоєму вічную пам'ять! (У. Самчук);
А коли світала п'ятниця, то тоді преставився благовірний і христолюбивий великий князь Володимир, сине Васильків, онук Романів, княживши після отця двадцять літ (з мови документів);
Ізяслав в кінці вдержав за собою Київ. Коли помер в 1154 р. то, як пише літописець, “плакала по нім вся Рукська земля і всі Чорні Клобуки, чесний, благородний христолюбивий і славний” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- христолюбивий — христолюби́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- христолюбивий — див. Добрий; християнин Словник синонімів Вусика
- христолюбивий — -а, -е. Те саме, що христолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- христолюбивий — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- христолюбивий — ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що христолю́бний. ♦ Христолюби́ве во́їнство — звичайна назва дореволюційної армії. «Ну, тепер хоч починай хреститись до образів і за князів, і за архієреїв, і за христолюбиве воїнство! — подумав... Словник української мови в 11 томах