1. Словник української мови у 20 томах

христосик

ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон.

Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину.

Крайком пам'яті він зачепив чорного монаха. – А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. христосик — христо́сик іменник чоловічого роду, істота у мові безбожників — про побожну, незлобиву людину розм., ірон. Орфографічний словник української мови
  2. христосик — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  3. христосик — -а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. христосик — ХРИСТО́СИК, а, ч., розм., ірон. Про незлобиву, безвільну, далеку від життя людину. Крайком пам’яті він зачепив чорного монаха.— А їх же тут сотні таких було. Мабуть, і в цій кімнаті сидів якийсь христосик (Панч, На калин. мості, 1965, 194). Словник української мови в 11 томах