хробацтво
ХРОБА́ЦТВО, а, с., діал.
Збірн. до хроба́к 1, 2.
Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду.., в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса, нипають по дні, шниряючи за водяним хробацтвом (І. Франко);
А тим часом над Стамбулом висіла густа, мовби липуча, імла, вже настала зима, в небі зловісно вигримлювали громи, на землі розплодилася незвична многість гадів, комах і хробацтва, у водах плавала здохла риба (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хробацтво — хроба́цтво іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- хробацтво — див. черв'як Словник синонімів Вусика
- хробацтво — -а, с., діал. Збірн. до хробак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хробацтво — Хроба́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хробацтво — ХРОБА́ЦТВО, а, с., діал. Збірн. до хроба́к 1, 2. Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду.., в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер або випливають із глибшого плеса, нипають по дні, шниряючи за водяним хробацтвом (Фр., I, 1955, 232). Словник української мови в 11 томах
- хробацтво — Хробацтво, -ва с. = робацтво. Гн. II. 27. Словник української мови Грінченка