хробур

ХРОБУ́Р, а, ч.

Хребет.

Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хробур — -а, ч., діал. Хребет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хробур — Хробур, -ра м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у. Словник української мови Грінченка