хроматичний

ХРОМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. фіз. Який ґрунтується на явищах хроматизму, пов'язаний з хроматизмом (у 1 знач.);

// Належний до гами спектра; пов'язаний з інтенсивністю (про колір).

Усі кольори можна поділити на дві групи .. Кольори першої групи звуться ахроматичними, безбарвними, кольори другої групи – хроматичними, кольоровими (з наук. літ.);

// Який базується на застосуванні різних кольорів; кольоровий.

2. муз. Який ґрунтується на хроматизмі, пов'язаний з хроматизмом (у 2 знач.).

В сповитій млою оркестровій ямі Почувся шелест. Вистрибнувши з мли І збігши ввись по хроматичній гамі, Протріпотів і втих кларнет (М. Бажан);

Діапазон сопілки – від до другої октави до ре, мі й навіть фа четвертої октави. Звукоряд – хроматичний (з наук. літ.);

Велику роль у народній музиці відіграє ладова змінність .. Завдяки ладовій змінності виникають нові мелодичні зв'язки, змінюється напрямок тяжіння всередині мелодії, виникає хроматичне варіювання щаблів (з наук. літ.);

// Який позначає підвищення або спад звуку на тон або півтон без зміни його назви.

Хроматичні знаки.

3. муз. Який має особливі пристрої для одержання півтонів, здатний передавати півтони (про музичний інструмент).

Використання хроматичних бандур значно збагатило можливості виконавців, посилило супровід (з наук. літ.).