хронос

ХРО́НОС, а, ч.

Бог часу (у грецькій міфології).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хронос — -а, ч., міф. Уособлення часу; орфіки вважали, що він породив вогонь, повітря й воду, а від цих стихій виникло кілька поколінь богів. Великий тлумачний словник сучасної мови