1. Словник української мови у 20 томах

хрьопнути

ХРЬО́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.

Однокр. до хрьо́пати.

Кричу я, кричу, він мовчить та ще дужче гуркає палічкою [паличкою] по горщикові, а далі як хрьопне! Так горня й розчахнулося! (А. Кримський);

Мамій хрьопнув дверима і пішов до гурту (С. Добровольський);

– От вам і гостинець! Я ж казав, що нам більше не їздити до цієї панни, – крикнув погонич і хрьопнув гарбузом об землю (І. Нечуй-Левицький);

О! вона не жалкуватиме, що покохала його... Хто з ним зрівняється силою? Ніхто! Он учора Петраки .. намігсь боротися з ним, то він, Йон, як хрьопнув ним об землю, то мало з парубка душа не втекла... (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрьопнути — хрьо́пнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрьопнути — див. вдарити; падати Словник синонімів Вусика
  3. хрьопнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрьопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хрьопнути — БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. хрьопнути — ХРЬО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хрьо́пати. Кричу я, кричу, він мовчить та ще дужче гуркає палічкою [паличкою] по горщикові, а далі як хрьопне! Так горня й розчахнулося! (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. хрьопнути — Хрьо́пнути, -ну, -неш гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк. Словник української мови Грінченка