хряпнути

ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, чим, розм.

Однокр. до хря́пати.

Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Г. Квітка-Основ'яненко);

Щось притьма убігло в сіні і дуже хряпнуло дверима (О. Стороженко);

Блиснуло сліпучо, вдарив важко грім, новий порив вітру гойднув віконну раму, відкинув її за стінку, потім хряпнув з такою силою, що скло розлетілося на друзки (Ю. Збанацький);

Він розмахнувся і вдруге хряпнув коцюбою. Бородай-мотузяр, змахнувши руками, завалився навзнак... (Ю. Смолич);

Щось страшне сталося з Матросом. Він схопив свою скриньку і хряпнув кришкою перед очима всієї компанії (І. Микитенко);

Хряпнули величезні дубові двері клубу, і на сходи вибігла одинока постать (С. Голованівський);

Тиша репнула, дерево хряпнуло, лісоруби ледве оступилися (К. Гордієнко);

* Образно. Хотів ти підвести голову й глянути, і не було сили ворухнутися. Така втома! Повіки важко аж хряпнули (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хряпнути — хря́пнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хряпнути — див. вдарити; падати; трощити Словник синонімів Вусика
  3. хряпнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. 1》 Однокр. до хряпати. 2》 Одним духом випити чарку горілки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хряпнути — БУ́ХНУТИ кого-що і ким-чим, розм. (поставити, покласти що-небудь недбалим, різким рухом або впустити що-небудь з глухим звуком, шумом, гуркотом), ГЕ́ПНУТИ розм., ГРИ́МНУТИ ким-чим, розм., БРЯ́ЗНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. хряпнути — ХРЯ́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хря́пати. Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. хряпнути — Хряпнути, -ну, -неш гл. = хрьопнути. Як хряпнув мене по пиці, аж у віччу пожовтіло. Лебед. у. Щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима. Стор. МПр. 58. Словник української мови Грінченка