хряск

ХРЯСК, у, ч., розм.

Те саме, що хру́скіт.

Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур'яну і хряск лому (І. Франко);

Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок... хряск поваленого дерева... (Я. Качура);

Нога боліла, згадалась та мить, коли вперше під ворожим танком відчув її хряск... (Іван Ле);

// Різкий звук від удару грому.

* Образно. Ой, блисніть огнем веселим, списи, вже чекають важкогриві коні... Скоро, скоро сонце упаде з теплим хряском на порепані долоні... (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хряск — хряск іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хряск — -у, ч., розм. Те саме, що хрускіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хряск — Хряск, -ку, -кові, в -ску Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хряск — ХРЯСК, у, ч., розм. Те саме, що хру́скіт. Нараз почули [Сонько і Ленько] за собою шорох бур’яну і хряск лому (Фр., VIII, 1952, 243); Було чути приглушене глибиною балки рипіння пилок… хряск поваленого дерева… (Кач. Словник української мови в 11 томах
  5. хряск — Хряск, -ку м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома. Словник української мови Грінченка