хріновина

ХРІНО́ВИНА¹, и, ж., розм.

Великого розміру корінь хріна.

ХРІНО́ВИНА², и, ж., лайл.

Щось погане, ніякісне, не варте доброго слова.

– Тоді не “хрін”, – іронічно сказав літредактор, а хай буде “хріновина!” Це вже не корінь пекучої рослини, а поняття (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me