хріновина
ХРІНО́ВИНА¹, и, ж., розм.
Великого розміру корінь хріна.
ХРІНО́ВИНА², и, ж., лайл.
Щось погане, ніякісне, не варте доброго слова.
– Тоді не “хрін”, – іронічно сказав літредактор, а хай буде “хріновина!” Це вже не корінь пекучої рослини, а поняття (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me