1. Словник української мови у 20 томах

худенький

ХУДЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до худи́й¹.

Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Є. Кротевич);

Так од світання до пізньої ночі Бігає, носиться білка маленька, Дуже худенька і стомлена дуже (П. Воронько);

Біжу туди – і на порозі мене опікають дві жаринки Стасевих очей, і дві худенькі ручки притискають до грудей пукалку з бузини (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худенький — худе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. худенький — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. худенький — [худен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. худенький — -а, -е. Пестл. до худий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. худенький — ХУДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до худи́й¹. Недалеко над високим обривним глинищем біля самої прірви стоїть худенька, аж світиться, дівчинка (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах
  6. худенький — Худий, -а, -е 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Ном. № 5678. 2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. н. п. ум. худенький, худесенький. Словник української мови Грінченка