худобонька
ХУДО́БОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до худо́бка 1.
– Та вже хоч і невеличка худоба, та загорьована. Цілий вік жінка працювала – недоїдала, недопивала, та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати! – мовила Мотря (Л. Яновська).
2. діал. Пестл. до худо́бка 2.
Старі були собі заможненькі хазяїни і як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки, а особливо тієї скотини (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- худобонька — худо́бонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- худобонька — див. худоба Словник синонімів Вусика
- худобонька — -и, ж. 1》 Пестл. до худобка 1). 2》 діал. Пестл. до худобка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- худобонька — ХУДО́БОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до худо́бка 1. — Та вже хоч і невеличка худоба, та загорьована. Цілий вік жінка працювала — недоїдала, недопивала, та тобто тепер свою худобоньку на людську волю віддавати! — мовила Мотря (Л. Янов., І, 1959, 58). 2. діал. Словник української мови в 11 томах