художник

ХУДО́ЖНИК, а, ч.

1. Творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, маляр, графік, скульптор.

Скінчивши Академію і ставши справжнім художником, Тарас Григорович задумав провідати рідний край (Панас Мирний);

Я .. влаштувався на роботу в редакцію харківської газети “Вісті ВУЦВК” як художник-ілюстратор (О. Довженко);

Під Києвом стоїть стара сосна, її художників щось з двадцять малювало (Л. Дмитерко);

Експоновані на виставці [“Радянська Україна”] твори українських художників-пейзажистів відзначаються почуттям сучасності, задушевності і поетичності (з публіц. літ.);

Майже все своє довге життя прожив у Феодосії великий російський художник-мариніст Іван Костянтинович Айвазовський (з наук.-попул. літ.);

Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (з наук. літ.);

Мій друг, художник, показував портретні етюди, привезені з Полісся (І. Волошин);

// Майстер, що працює в галузі прикладного мистецтва (розписування тканин, різьблення по дереву і т. ін.).

Тут [серед графського посуду] були вироби славетних італійських фабрик з малюнками відомих майстрів-художників – Франческо Гардуччі і Джорджіо Андреолі (О. Донченко).

2. Те саме, що мите́ць 1.

Різниця між мислителем і художником та, що в останнього сприйнятливість набагато живіша й сильніша (з наук.-попул. літ.);

Жити з народом, ділити з ним радість і горе і писати про нього правду – так розуміє Шевченко найвище покликання справжнього художника (з публіц. літ.).

3. Той, хто досяг високої досконалості, справності в галузі мистецтва.

Виражаючи інтереси не нації взагалі, а інтереси народних має – більшості нації, Т. Шевченко в літературі, М. Лисенко в музиці стали завдяки цьому справжніми національними художниками (з наук. літ.);

У такій невеличкій приповісті [“Харитя”] та такого багато сказано! Та як сказано?.. Та так тілько справжній художник зможе писати! (Панас Мирний);

Ми часто говоримо, і говоримо вірно, що біля джерел радянської літератури стоять Максим Горький і Володимир Маяковський. Різні то були люди, різні характери, дуже не схожі один на одного художники... (М. Рильський);

// перен. Той, хто виявляє великий смак і майстерність у чомусь.

Народ- великий художник, він завжди мислить конкретно. (М. Рильський);

// чого, у чому. Фахівець у якій-небудь справі.

Альохін був художником у шахах і розумів, що в мистецтві іноді треба більше відчувати, ніж бачити (з наук.-попул. літ.).

(1) Ві́льний худо́жник:

а) звання, яке надавалось особам, які закінчили Академію мистецтв з малою срібною медаллю;

б) звання музиканта з вищою музичною освітою.

Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар);

Він вільно ступить на землю; він, нарешті, не рядовий 3-ї роти 5-го батальйону, а вільний художник, поет Тарас Шевченко (із журн.);

(2) Кла́сний худо́жник – у дореволюційній Росії – звання, що присвоювалося особам, які закінчили Академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю;

(3) Худо́жник сло́ва – те саме, що Ма́йстер сло́ва (див. ма́йстер);

(4) Худо́жник сце́ни – фахівець у галузі театру.