1. Словник української мови у 20 томах

хурта

ХУ́РТА, и, ж.

Те саме, що хуртови́на у 1 знач.

Пустіть, добродію ласковий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хурта — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  2. хурта — -и, ж., заст. Хурделиця, завірюха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хурта — Хурта, -ти ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88. Словник української мови Грінченка