хустинка
ХУСТИ́НКА, и, ж.
Зменш. до хусти́на.
Юзя щось зашепотіла їй на вухо і так заметушилась, що Зоня змилувалась і пішла за Даркою, закриваючись, як могла, хустинкою і широким рукавом блузки (Леся Українка);
Добрий день, дівчата синьоокі У хустинках білих з полотна (М. Гірник);
До серця притулений близько Лежить в неї вузлик в руці, – Неначеб то вушка зайчиська. Стирчать від хустинки кінці (В. Бичко);
Її очі над усяке сподівання закліпали, а вона їх витирала хустинкою (Л. Мартович);
Валентин Модестович знову поліз до кишені по хустинку, ще раз старанно витер лице (Ю. Шовкопляс);
Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається, знімає маленьке пенсне з обідкою золотою, протирає скло сніжно-білою хустинкою (Т. Масенко);
* Образно. Заспівай мені ту, знайому, Що співається до весіль, Де доріженьку невідому Кучерявить зелений хміль. Де кохаються поодинці, Не вважаючи це гріхом, Де зоря в золотій хустинці Ходить з місяцем-женихом (А. Малишко);
“Не діждеш, дерилюде”, – вже душею і устами повторює старий, і в згоді з ним це повторюють рідні діброви, молоденькі, віспою прибиті осики і крихітні похилі хустинки підсніжників (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- хустинка — хусти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хустинка — И, ж., див. хусточка. Пробираємося між розпашілими, гарячими тілами стокілограмових тіток, вуйків, бабусь і виходимо до молодіжного кола, де танцюють «хустинку» (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- хустинка — -и, ж. Зменш. до хустина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хустинка — ХУСТИ́НКА, и, ж. Зменш. до хусти́на. Юзя щось зашепотіла їй на вухо і так заметушилась, що Зоня змилувалась і пішла за Даркою, закриваючись, як могла, хустинкою і широким рукавом блузки (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- хустинка — Хустина, -ни ж. = хустка. Рол. Од. 28. А де тая мережана шитая хустина? Шевч. Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ни. ум. хустинка, хустинонька, хустиночка. Мет. 23, 18. Словник української мови Грінченка