хутчий

ХУ́ТЧИЙ, присл.

Те саме, що ху́тче.

Іди ж хутчий, не бався (П. Гулак-Артемовський);

Жандарми нервували, лаяли тюремні порядки. Їм хотілося хутчий збутися з рук в'язня (В. Канівець).