хухання

ХУ́ХАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ху́хати.

Найодвертіше позіхання, хухання в усяких дозволених і недозволених місцях – все це Кралевич мав приємність бачити з амвона у відповідь на свою повну цитат із високоучених книг церковну проповідь (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хухання — ху́хання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хухання — -я, с., розм. Дія за знач. хухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хухання — ХУ́ХАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ху́хати. Найодвертіше позіхання, хухання в усяких дозволених і недозволених місцях — все це Кралевич мав приємність бачити з амвона у відповідь на свою повну цитат із високоучених книг церковну проповідь (Хотк., Довбуш, 1965, 29). Словник української мови в 11 томах