хіна
ХІ́НА, и, ж., фарм.
Те саме, що хіні́н.
Так якось недобре почував себе учора, боліла голова і все тіло, не хотів зовсім їсти. Прийняв хіни і виспався, і сьогодні краще мені (М. Коцюбинський);
– До тридцяти дев'яти нагнав температуру. А що вже хіни тії наковтавсь! І досі в вухах гуде (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хіна — хі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хіна — -и, ж., форм. Те саме, що хінін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хіна — ХІ́НА, и, ж., фарм. Те саме, що хіні́н. Так якось недобре почував себе учора, боліла голова і все тіло, не хотів зовсім їсти. Прийняв хіни і виспався, і сьогодні краще мені (Коцюб., III, 1956, 271); — До тридцяти дев’яти нагнав температуру. Словник української мови в 11 томах