хінолін
ХІНОЛІ́Н, у, ч.
Органічна сполука, що використовується, як розчинник для сірки, фосфору і ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хінолін — хінолі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хінолін — -у, ч. Органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом; застосовують як розчинник, а похідні – у виробництві барвників, лікарських препаратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хінолін — хінолі́н (від хінін і лат. oleum – олія) органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата рідина з різким запахом. Застосовують як розчинник, а похідні Х. – у виробництві деяких барвників, лікарських препаратів. Словник іншомовних слів Мельничука