хінони
ХІНО́НИ, ів, мн. (одн. хіно́н, у, ч.).
Органічні запашні сполуки, забарвлені кристали з різким запахом, що їх використовують у виробництві барвників, та в медиціні.
При інфекції вони [фенольні сполуки] окислюються й утворюють хінони – речовини, які нейтралізують хвороботворних мікробів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хінони — -ів, мн. Органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різким запахом, що їх застосовують у виробництві барвників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хінони — хіно́ни (мовою кечуа kina – кора) органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різким запахом. Застосовують у виробництві барвників. Словник іншомовних слів Мельничука