хінін
ХІНІ́Н, у, ч., фарм.
Алкалоїд кори хінного дерева – білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижувальний засіб.
Хінін, наприклад, виділено з кори хінного дерева ще в 1820 році, а його хімічний склад визначили лише через 28 років (з наук.-попул. літ.);
Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко);
Безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хінін — хіні́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хінін — -у, ч., фарм. Алкалоїд кори хінного дерева; білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижувальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хінін — хіні́н, хі́на (мовою кечуа kina – кора) лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі Х. застосовують як протималярійний і жарознижуючий засоби, як засоби для зменшення збудливості серцевого м’яза та для стимуляції родової діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
- хінін — Алкалоїд кори хінного дерева; протималярійні ліки; зменшує біль і знижує температуру. Універсальний словник-енциклопедія
- хінін — ХІНІ́Н, у, ч., фарм. Алкалоїд кори хінного дерева; білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижуючий засіб. Словник української мови в 11 томах