1. Словник української мови у 20 томах

хіротонія

ХІРОТО́НІЯ, ї, ж., церк.

Посвячення духовної особи в певний сан (диякона, єпископа, тощо).

Чин єпископської хиротонії був надзвичайно урочистий, і продовжувався декілька днів (І. Огієнко);

У квітні 1942 р. [С. Скрипник] приймає дияконство, стає священиком .. 14 травня – хіротонія на єпископа Переяславського (з наук.-попул. літ.);

4 лютого 1962 року відбулася його [Філарета, святійшого патріарха Київського і всієї Руси-України] хіротонія на єпископа в Ленінграді (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хіротонія — Хірото́нія: — висвячення (на священика) [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. хіротонія — хірото́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. хіротонія — Висвяти Словник чужослів Павло Штепа
  4. хіротонія — -ї, ж., церк. Посвячення духовної особи в певний сан (єпископа, диякона тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хіротонія — ХІРОТО́НІЯ, ї, ж., церк. Посвячення духовної особи в певний сан (єпископа, диякона тощо). Словник української мови в 11 томах