цап

ЦАП¹, а, ч.

Самець кози.

Хай лиш посунеться в поле цап, хай лиш наважиться він на хап, Руду його бороду одсічем (О. Олесь);

Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (С. Васильченко);

Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Олійник);

* У порівн. Стриба, як цап на городі (Номис);

Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М. Коцюбинський);

Він, мов той цап, буцнув головою і кинувся вниз (М. Чабанівський);

// Самець дикої кози, сарни; козел.

Дикий цап кричав десь в лісі жалібно, різко (І. Франко);

// перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом або про бородатого чи старого чоловіка. Борода́ ца́пом див. борода́;

Цапи́на борі́дка <�Борі́дка ца́пом> див. борі́дка.

◇ Козе́л відпу́щення <�рідше Офі́рний козе́л (цап)> див. козе́л;

Ца́пом стриба́ти див. стриба́ти;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого – чого, від кого – чого, ірон. – немає зовсім.

Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?.. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський);

Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко);

Скільки грошей тратиться на цю поліцію.., – а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик);

– Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа);

Як з ца́па во́вни.

Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбиратися, розуміти і т. ін., ірон. – уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т. ін.).

– Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (з газ.);

Розуміється як вовк на зорях (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цап — цап іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цап — див. хап Словник синонімів Вусика
  3. цап — [цап] -па, м. (на) -п'і/-пов'і, мн. цапи, -п'іy два цапие Орфоепічний словник української мови
  4. цап — цап: ◊ борода́тий як цап про старшого, але нерозумного чоловіка (Франко) ◊ з ца́па молока́ не надоїш = як з ца́па вовни ◊ заклина́ти в ца́па обдурювати (ст): Не знаю, як можна так заклинати в цапа читаючу публіку, пишучи... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цап — (-а) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  6. цап — -а, ч. 1》 Самець кози. || Самець дикої кози, сарни; козел. 2》 перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цап — як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т. ін., ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т. ін.). — Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (З газети); Розуміється як вовк на зорях (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  8. цап — ЦАП (самець кози), КОЗЕ́Л, КО́ЗЛИЩЕ заст.; ТУР (гірський кавказький); КОЗЕРІ́Г (гірський з великими рогами). Хай лише посунеться в поле цап, Хай лише наважиться він на хап, Руду йому бороду одсічем (О. Словник синонімів української мови
  9. цап — ЦАП, а, ч. 1. Самець кози. Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (Вас., III, 1960, 326); Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); *У порівн. Словник української мови в 11 томах