царевий

ЦАРЕ́ВИЙ, а, е.

Належний царю.

Не ховайте, не топчіте святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою святою війною. Бо ви й самі не знаєте, що царики коять (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me