царевий
ЦАРЕ́ВИЙ, а, е.
Належний царю.
Не ховайте, не топчіте святого закона [закону], Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою святою війною. Бо ви й самі не знаєте, що царики коять (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me