цвяхований
ЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до цвяхува́ти.
* Образно. Ніч. Небо, густо цвяховане зорями, спускалося над морем (із журн.).
2. у знач. прикм. Оббитий цвяшками.
– Так між тими двома домами двірок стоїть, перед вікнами городчик; нова брама в подвір'я, цвяхована (А. Свидницький);
Із прийому постоли вернули – Для походів шкіра затонка. В чоботи цвяховані узули, Щоб відразу втямили гуцули, Де тепер втинать їм тропака (П. Воронько);
// Прикрашений, оздоблений бляшками.
Мусив [вояка] На полицю класти і цвяхований жупан свій, Шаблю й спис товстючий (Я. Щоголів);
– Пане мій Богдане, треба дати Братові твому коня та зброю І сідло цвяховане турецьке (Л. Первомайський);
* Образно. Нове життя і силу ще таїть Оця гора, зелена і дрімлива, Ця золотом цвяхована блакить (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- цвяхований — цвяхо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- цвяхований — Оббитий цвяшками, оздоблений бляшками; п! ЦЯЦЬКОВАНИЙ. Словник синонімів Караванського
- цвяхований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цвяхувати. 2》 у знач. прикм. Оббитий цвяхами. || Прикрашений, оздоблений бляшками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвяхований — Цвяхо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цвяхований — ЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цвяхува́ти. 2. у знач. прикм. Оббитий цвяшками. — Так між тими двома домами двірок стоїть, перед вікнами городчик; нова брама в подвір’я, цвяхована (Свидн. Словник української мови в 11 томах
- цвяхований — Цвяхо́ваний, -а, -е Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Котл. Ен. ІІІ. 62. Ото цвяхована гиря. Ном. № 1549. Словник української мови Грінченка