1. Словник української мови у 20 томах

цебро

ЦЕБРО́, а́, с.

Те саме, що це́бе́р.

Уляна, як прийшла із школи, стала поратись по хазяйству. Спочатку вона понесла в сарайчик цебро з водою (О. Донченко);

Двоє [робітників] пронесли на залізнім коромислі тяжке цебро і зникли (І. Микитенко);

– Сказано – осінь: ложка води, а цебро грязі! – почувся чоловічий голос (Л. Юхвід);

Дорошеві видно було у вікно, як Павло пройшов із порожніми відрами до колодязя, вчепився руками за журавель, погнав його вниз, потім легко вихопив із цементових кругів обкуте залізними обручами дерев'яне цебро (Григорій Тютюнник);

Розмитий вздовж і впоперек, немов облитий цебрами помиїв, забутий Богом Баальбек – такий був у двадцятим році Київ (М. Зеров);

Неподалік Горпищенкової кошари, на сув'язі звивистих степових доріг, стоїть чабанський колодязь; здалеку червоніє на ньому цебро дивної конічної форми (О. Гончар);

* Образно. Над Багвою гойдалося цебро весняного сонця (Г. Епік);

Щодень все глибше сонячне цебро В заобрійний колодязь опускалось (І. Вирган);

Під копитом тріщали ребра, впинались очі в образи, – а ти [молода вершниця] розплескувала цебра передсвітанноїи грози (М. Драй-Хмара).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цебро — цебро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цебро — див. відро Словник синонімів Вусика
  3. цебро — (-а) ч.; частіше мн. цебра, бер; мол. Жіночі груди. Словник жарґонної лексики української мови
  4. цебро — -а, с. Те саме, що цебер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цебро — як (мов, ні́би і т. ін.) з відра́ (з цебра́), зі сл. іти́, ли́ти і под. 1. Дуже сильно, потоками (про дощ). Став і дощик накрапати, Поливає як з відра (П. Грабовський); Лило як з відра безперервним потоком (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. цебро — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. цебро — ЦЕБРО́, а́, с. Те саме, що це́бе́р. Уляна, як прийшла із школи, стала поратись по хазяйству. Спочатку вона понесла в сарайчик цебро з водою (Донч., IV, 1957, 42); Двоє [робітників] пронесли на залізнім коромислі тяжке цебро і зникли (Мик. Словник української мови в 11 томах