целебс
ЦЕЛЕ́БС, а, ч.
Неодружена самотня людина, яка взяла обіт не брати шлюбу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- целебс — Це́лебс: — безженний католицький та уніатський піп [VII] — нежонатий піп, що дотримується безшлюбності, обов'язкової для католицького духівництва та православного чернецтва [19] — нежонатий піп, що дотримується целібату [3] — нежонатий піп [XI] Словник з творів Івана Франка
- целебс — це́лебс священик-целібат (ср, ст): Хоч і молодий був наш о. парох і сам целебс, проте празники влаштовував славні вже тоді у Львові (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт