цем'янка
ЦЕМ'Я́НКА, и, ж., спец.
Дрібно розмелена або потовчена цегла, яка використовується як домішка до вапна.
Стародавні майстри уміли поліпшувати якість вапняних розчинів, додаючи до них пісок, товчену цеглу (яка називалася цем'янкою) та інші речовини (з наук.-попул. літ.);
Сивоок ніяк не міг позбутися жахного враження, ніби оті камені й плінфи, ніби ота рожева цем'янка, якою скріплювано стіни, – то частки його власного єства (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цем'янка — цем'я́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цем'янка — -и, ж., спец. Тонко розмелена або потовчена цегла, що використовується як домішка до вапна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цем'янка — (лат. — битий камінь) 1. Розчин з товченої паленої цегли та вапна або з домішкою цегли, кераміки. Використовувався у Візантії та Київській Русі. 2. Товчена цегла, призначена для виготовлення розчину. Архітектура і монументальне мистецтво