цензурований

ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до цензурува́ти.

Цензуровані книжки;

Цензурований текст;

// цензуро́вано, безос. пред.

Некролог про Драгоманова, написаний 1895 року для “Этнографического обозрения”, коментар про те, як його цензуровано, був потенційно небезпечним матеріалом, тому що Драгоманов уже наближався до статусу підцензурних і прискрібованих авторів (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.).

Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (В. Самійленко);

Цензурований примірник “Лимерівни”, який зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді.., дозволяє встановити цензорські втручання в її текст (із журн.);

У “твори” Олени Пчілки, виданих у Києві 1971 року, редактори включили скорочений і цензурований текст (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цензурований — цензуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. цензурований — -а, -е, заст. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цензурувати. || цензуровано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цензурований — Цензуро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цензурований — ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цензурува́ти. 2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.). Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (Сам. Словник української мови в 11 томах