цензурований
ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до цензурува́ти.
Цензуровані книжки;
Цензурований текст;
// цензуро́вано, безос. пред.
Некролог про Драгоманова, написаний 1895 року для “Этнографического обозрения”, коментар про те, як його цензуровано, був потенційно небезпечним матеріалом, тому що Драгоманов уже наближався до статусу підцензурних і прискрібованих авторів (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.).
Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (В. Самійленко);
Цензурований примірник “Лимерівни”, який зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в Ленінграді.., дозволяє встановити цензорські втручання в її текст (із журн.);
У “твори” Олени Пчілки, виданих у Києві 1971 року, редактори включили скорочений і цензурований текст (із журн.).
Значення в інших словниках
- цензурований — цензуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- цензурований — -а, -е, заст. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цензурувати. || цензуровано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цензурований — Цензуро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цензурований — ЦЕНЗУРО́ВАНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цензурува́ти. 2. у знач. прикм. Перевірений цензурою (у 3 знач.). Чи нема у вас [Б. Грінченка] цензурованих примірників Ваших драм? (Сам. Словник української мови в 11 томах