1. Словник української мови у 20 томах

центричність

ЦЕНТРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., спец.

Властивість за знач. центри́чний.

Збудований храм з маломірної плінфи типовою технікою для кінця ХІІ ст. Стовпи мали хрещату форму, але були розставлені широко, а бокові нефи вузькі; що свідчить про центричність композиції і, очевидно, трилопасну форму завершення фасадів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центричність — центри́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. центричність — -ності, ж., спец. Властивість за знач. центричний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. центричність — ЦЕНТРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., спец. Властивість за знач. центри́чний. Словник української мови в 11 томах